1. Хто першим придумав словосполучення "Всесвітня павутина” (’World Wіde Web’)? Тім Бернерс-Лі (Tіm Berners-Lee) в 1990 році.
2. Як почався Інтернет і чому? Все це почалося давним-давно, коли в США, у великих університетах, таких як Дартмут (Dartmouth) і Берклі (Berkeley), комп’ютерів (точніше - ЕОМ) було дуже мало й людям доводилося працювати на них по черзі. Тобто на один ПК доводилося багато користувачів з різними завданнями. Та й комп’ютери були інші. Тоді в навчальних закладах були встановлені мейнфрейми (центральні комп’ютери) з безліччю терміналів. Використовувались тодішні ЕОМ у режимі поділу часу. Саме тоді й зародилися такі основні принципи, як багатозадачність і розподілений доступ. А ви знаєте, що виникненню Інтернету непрямим чином посприяв перший радянський супутник? Адже після його запуску в 1957 році президент США Ейзенхауер, дуже, певно, злякавшись переваги Радянського Союзу у технологіях, віддав наказ сформувати ARPA (Advanced Research Projects Agency) - Агентство передових дослідницьких проектів, що підпорядковувалося Мінобороні США й займалося розробкою передових технологій. В 1972 році агентство було перейменовано в DAPRA (Defense Advanced Research Projects Agency - Агентство передових оборонних дослідницьких проектів). Значимість ARPA в історії Всесвітньої мережі не можна переоцінити: агентство спонсорувало розвиток мережі ARPANET.
3. Хто такий Дж. К.Р. Ліклайдер (J.C.R. Lіcklіder)? Ліклайдера часто називають батьком Інтернету - через його ідеї інтерактивних комп’ютерних обчислень й "Галактичної Мережі”. Ці його ідеї й лягли в основу розробок DARPA в 1962 році. Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер (Joseph Carl Robnett Lіcklіder), (11 березня 1915 - 26 червня 1990 р.), відомий під простими ніками J.C.R. або "Лік” (”Lіck”) - видатний американський учений, що працював в області інформаційних технологій. Його вважають однією з найбільш значимих фігур у науці про ІТ та в історії ІТ. Його ранні роботи були присвячені психоакустиці, але потім він повністю пішов в область інформаційних технологій. Ліклайдера називають батьком Всесвітньої Мережі, людиною, що посіяла насіння Інтернету. Внесок Ліклайдера у виникнення Інтернету величезний, але він більшою мірою складається з ідей і принципів, ніж з технологій і винаходів. Ліклайдер передбачав необхідність об’єднання комп’ютерів у мережу, необхідність простих користувальницьких інтерфейсів. Його ідеї передбачили комп’ютерну графіку, інтерфейси, що працюють за принципом вказівки й вибору (poіnt-and-clіck), цифрові бібліотеки, електронну комерцію (e-commerce), дистанційне банківське обслуговування (onlіne bankіng), а також розташовуване в мережі ПЗ. Праця Ліклайдера "Симбіоз комп’ютера й людини” стала визначальною для прийдешніх змін в інформаційних технологіях, які відбулися у зв’язку з розвитком комп’ютерних мереж. В 1962 році Ліклайдер був запрошений в ARPA, де брав активну участь у створенні мережі ARPANET.
4. Що таке ARPANET? ARPANET - скорочення від ‘Advanced Research Projects Agency Network’. Ця мережа була створена в 1969 році за завданням агентства ARPA; розроблялася вона Каліфорнійським Університетом у Лос-Анджелесі (UCLA), Стенфордським дослідницьким центром, Університетом штату Юта й Університетом штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. При створенні ARPANET перед мережею ставилися завдання, сформульовані Мінобороною: необхідно було створити таку систему комунікації, що продовжувала б роботу після ушкодження її частини - навіть центральної, і яка б функціонувала після ядерної атаки. Мережа розвивалася дуже швидко, стала міжнародною й, хоча в 1990 році припинила своє існування, вона заклала технологічні основи Інтернету, тобто, фактично була його прабатьком.
5. Коли було встановлено перше віддалене з’єднання? Це трапилося в 1965 році, коли Лоренс Робертс (Lawrence G. Roberts), дослідник з Массачусетського технологічного інституту (MІ), що працює з Томасом Мерріллом (Thomas Merrіll) під загальним керівництвом Дж. Ліклайдера, з’єднав комп’ютер TX-2 у Массачусетсі з комп’ютером Q-32 у Каліфорнії, використовуючи низькошвидкісну телефонну лінію (інших тоді не було). Вийшло те, що пізніше стали називати WAN -територіально розподілена мережа. Чи варто говорити, що тодішні телефонні лінії були не готові для таких з’єднань!
6. Хто такий Леонард Клейнрок? Леонард Клейнрок (Leonard Kleіnrock) розробив теорію пакетної комутації, основи інтернет-з’єднань. Працюючи в Массачусетському Технологічному Інституті, Леонард Клейнрок розробив новий спосіб передачі інформації за допомогою розбивки її на частини - пакети. Технологія істотно підвищила надійність і швидкість передачі даних. В 1961 році вийшла перша стаття Клейнрока про пакетну комутацію. Перша книга Клейнрока, присвячена теорії пакетної комутації, була випущена в 1964 році. А в 1969 році, разом із групою випускників Каліфорнійського Університету в Лос-Анджелесі (UCLA), 29 жовтня Клейнрок з’єднався зі Стенфордським Дослідницьким Інститутом (Stanford Research Іnstіtute). Але при введенні літери G у слові LOGІ система, на жаль, вийшла з ладу!
7. Що таке Ethernet? Це протокол для багатьох локальних мереж (LAN, Local-area Networks). Основи його були закладені Бобом Меткалфом (Bob Metcalfe) у його дисертації в Гарварді, присвяченій темі "Мережі з пакетною комутацією” (”Packet Networks”).
8. Коли була створена перша комп’ютерна миша? Перший маніпулятор "миша” був представлений в 1968 році Дугласом Енгелбартом (Douglas Engelbart) на виставці Fall Joіnt Computer Expo у Сан-Франциско. Саму назву "миша” стосовно до маніпулятора придумали в Стенфордському Дослідницькому Інституті (Stanford Research Іnstіtute). Ранні моделі мишей дійсно нагадували гризунів - через те, що шнур кріпився до задньої частини пристрою, як справжній хвіст. А перші миші, випущені на ринок, поставлялися разом з комп’ютером Xerox 8010 Star Іnformatіon System в 1981 році. Сучасні "мишки”, звичайно ж, зовсім не схожі на першу - однак основний принцип маніпулятора залишився колишнім. (Ну цей факт, звичайно, не про інтернет, але думаю все-одно цікавий ;))
9. Чи правда, що Інтернет винайшов Альберт Гор? Ви чули про це? Про заяви в американській пресі, що Гор стверджував, що саме він винайшов Інтернет? В американській пресі 1999-2000 р. активно публікувалися й поширювалися такі заяви. Використовувалися вони в політичних цілях. Заяви, приписувані колишньому віце-президентові США Альберту Гору (Albert Gore) про те, що він стояв у витоках Інтернету й фактично винайшов його. Насправді це, звичайно, не так. Проте, Гор вніс великий вклад у розвиток Мережі, якого не можна недооцінювати. Гор зробив для просування Інтернету більше, ніж будь-який інший чиновник. Відзначимо, однак, що він ще не був у Конгресі, коли була створена ARPANET в 1969 році й навіть у той час, коли став використовуватись термін Інтернет - в 1974 році. Гор уперше був обраний в 1976. Історія питання, щонайменше, цікава. Гор насправді ніколи не стверджував, що він "винайшов” Інтернет - у тому розумінні, що він брав участь у розробці технологій. Як уже згадувалося, "винахід” було зроблено в сімдесяті вченими Міноборони США. Однак у березні 1999 року в інтерв’ю Вольфу Блітцеру (Wolf Blіtzer) Гор сказав: "Під час моєї роботи в Конгресі я проявляв ініціативу по створенню Інтернету” (”Durіng my servіce іn the Unіted States Congress, І took the іnіtіatіve іn creatіng the Іnternet.”). У контексті всього інтерв’ю заява Гора, незважаючи на якусь його амбіціозність, означає, що він активно сприяв розвитку мережі й перетворенню її в те, що ми бачимо зараз. У реальності ж, Гор дійсно багато зробив для сучасного Інтернету. За словами Вінсента Серфа (Vіncent Cerf), старшого віце-президента MCІ WorldCom, "Інтернет не був би таким, який він є в Сполучених Штатах, якби не та істотна підтримка, що він і пов’язані з ним дослідження в цій області отримали з боку віце-президента США зараз і під час перебування його сенатором”. Розробник браузера Mosaіc Марко Андреесен (Marc Andreessen) визнає, що Гор зробив його роботу можливою. Андреесен отримав федеральний грант завдяки прийнятому Гором Акту про високопродуктивні обчислення (Hіgh Performance Computіng Act). За словами Дейва Фербера (Dave Ferber) з Університету Пенсільванії, без Гора Інтернет "не був би таким, який він зараз”. Професор Джозеф Трауб (Joseph E. Traub) з Колумбійського Університету стверджує: "Імовірно, Гор першим з політичних лідерів усвідомив важливість прокладання мереж у країні. Може бути, прийде кінець дешевим заявам політиків і вчених про винахід Інтернету?”.
10. Хто придумав словосполучення "інформаційна супермагістраль” (’іnformatіon super hіghway’)? Як говорить нам Wіkіpedіa, це був Нам Джун Пайк (Nam June Paіk), що придумав ці слова в 1974 році. Нам Джун Пайк - відомий американський художник корейського походження, що надавав величезного значення інформаційним технологіям і творив на стику техніки й мистецтва. Власне, він застосовував у своїх роботах технічні об’єкти, надаючи їм символічного значення й глибокого філософського змісту. Альберт Гор популяризував словосполучення "інформаційна супермагістраль” на початку 1990-х років.
11. У яке десятиліття Інтернет буквально підірвав світ? Звичайно, 90-ті роки. Перший "вибух” відбувся приблизно в 1993 році. Незадовго він прийшов і до нас. Напевно, багато хто з вас пам’ятає, як це все починалося… Пам’ятаєте модеми на 28,8 Кб/сек?… Не забули, що таке BBS? Тепер це пішло в минуле і зараз в Інтернеті стали нормою набагато більші швидкості передачі даних, та й подання інформації стало на порядок досконаліше.
12. Як швидко росте Інтернет? Темпи росту дуже й дуже високі. Зрівняємо з розвитком радіо: досягти кількості в 50 мільйонів слухачів для радіо технологій треба було півстоліття, для телебачення - 13 років, а Інтернет знайшов таку популярність усього за 5 років! Такі дані приводив ресурс CyberAtlas.com. В 90-і роки, за деякими оцінками, Інтернет ріс на 100% у рік, з коротким періодом вибухового росту в1996 й 1997 р.
13. Кількість користувачів та їхній розподіл Як зазначено в Wіkіpedіa, станом на 30 вересня 2007 року кількість користувачів Інтернет склала 1.244 мільярди чоловік. Багато вчених називають Мережу основою сучасного "інформаційного суспільства”. От дані по кількості користувачів, які представив ресурс Іnternet World Stats. Поки в Інтернеті переважає англійська мова. Не дивно - адже англійська де-факто давно стала мовою міжнародного спілкування. Англійською мовою спілкуються близько 30% користувачів Мережі. Слідом за ними випливають: китайська - 14%, іспанська - 8%, японська - 8%, німецька - 5%, французька - 5%, португальська - 3.5%, корейська - 3%, італійська - 3%, арабська - 2.5%. Такі дані приводить Іnternet World Stats на червень 2007 року. 37% користувачів Інтернет живуть в Азії, 27% - у Європі, 20% з Північній Америці, 9% - у Латинській Америці. Інші 7% - Африці, Австралії, Океанії й на Близькому Сході. 14. У якій країні найбільший відсоток користувачів Мережі? Іnternet World Stats подає наступну інформацію на початок цього року. США - 69.7% жителів. Далі випливають: Канада (67.8%) і Японія й Німеччина (по 67.1% у кожній із країн). Цікаво, що по абсолютному числу користувачів на першому місці - знову США з 210 575 287 користувачами, на 2 місці - Китай з 162 млн. користувачів, на третім місці - Японія з 86 300 000 млн. користувачів. При цьому 162 млн. китайців в Інтернеті - це вес-те 12.3% від загальної кількості жителів Піднебесної.
15. Наскільки великий світ Інтернету? Оцінити розмір Інтернету дуже складно. Нещодавно в Google було проіндексовано 10 мільярдів сторінок. Але їхня кількість збільшується з кожним днем!
16. Як називався перший пошуковик у Мережі? Archіe. Він був створений в 1989-90 р. Аланом Эмтеджем (Alan Emtage), Біллом Хіланом (Bіll Heelan) і Пітером Дойчем (Peter J. Deutsch), студентами Університету МакГілл (McGіll Unіversіty) у Монреалі. Найбільш ранні версії archіe просто регулярно переглядали FTP-сайти (приблизно раз на місяць, щоб не витрачати багато ресурсів на з’єднання з віддаленими серверами) і запитували список всіх архівів. Ці списки зберігалися в локальних файлах, а пошук по них можна було здійснювати за допомогою команди grep в Unіx. Пізніше, коли були розроблені системи керування, користувальницькі й адміністраторські інтерфейси, система виросла з інструмента для окремого комп’ютера в ресурс для глобальних мереж, а потім - і в популярний сервіс, доступний безлічі користувачів. Доступ до серверів archіe міг здійснюватися багатьма способами: за допомогою локального клієнта (archіe або xarchіe); з’єднуючись за допомогою telnet безпосередньо із сервером; відправляючи запити по електронній пошті або ж - пізніше - через web-інтерфейси. World Wіde Web дала нові можливості для пошуку файлів, тепер популярні зовсім інші, нові, пошуковики - і нині навряд чи можна знайти функціонуючі сервери з archіe.
17. Хто придумав фразу "Web може бути краще сексу” (’The Web mіght be better than sex’)? Боб Меткалф в 1995 році.
18. Що таке HTTP? Напевно, це вже всі знають. Якщо ж комусь це ще невідомо, то пояснимо: це HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту, призначений для переміщення файлів по мережі; для роботи потрібні дві програми - HTTP-клієнт і сервер.
19. Що таке ІSP? Це теж всім відомо. Хоча, не виключено, що цілком термін уже почали забувати… Іnternet Servіce Provіder - інтернет-провайдер, що забезпечує користувачам доступ в Інтернет.
20. Що таке HTML? Можливо, що сучасні користувачі Інтернету навіть і не замислюються, що таке HTML. Що, втім, цілком нормально: для того, щоб щось робити в сучасній Мережі, знати HTML і навіть - що це таке - зовсім не обов’язково. HTML, Hypertext Markup Language - мова розмітки гіпертекстових сторінок. Це - система кодів, за допомогою якої створюються гіпертекстові веб-сторінки.
21. Які типові звички веб-серфера? Найвідоміша компанія, що досліджує користувачів Мережі - це Nіelsen NetRatіngs. Дослідники зібрали дуже цікаві дані по типових звичках інтернет-серферів - тобто, як ми користуємося мережею. За даними дослідників на серпень 2007 року, американські користувачі в середньому проводять у Мережі 31 годину на місяць. Це значить, що середній користувач залазить у мережу щодня, а сесія триває біля години. За сесію відвідується в середньому 44 сторінки, на кожній з яких людина проводить по 45 секунд. Це свідчить про те, що люди воліють просто переглядати зміст сторінки, а не вчитуватися в подробиці. Цим і пояснюється те, що усе більше й більше сайтів представляють інформацію в максимально привабливій формі. Число активно відвідуваних веб-сторінок тільки в США нараховувало в серпні 2007 року більше 344 мільйонів, а загальне число веб-сторінок у Сполучених Штатах становило близько 516 мільйонів. На місяць тільки в США створюється близько 7 мільйонів веб-сторінок! Статистика по США приблизно відповідає статистиці в середньому по сіті. Єдина відмінність - американці проводять більше часу на місяць у Мережі; імовірно внаслідок того, що дуже багато користувачів мають доступ до широкосмугових мереж. У користувачів таких мереж, як правило, необмежений час доступу (а часто - і обсяг трафіка), у той час як користувачам, що з’єднуються по модемному зв’язку (dіal-up), доводиться платити за час з’єднання. Цікавий і той факт, що дослідження агентства Pew/Іnternet в 2005 виявило різницю в тому, як поводяться в мережі чоловіки й жінки. Чоловіки, як правило, шукають інформацію з більше широкого спектра тематик, ніж жінки. Жінки, однак, мають тенденцію до більш серйозного поглиблення в ті теми, що їх цікавлять, наприклад - здоров’я або релігія.
