Ось і настало довгоочікуване літо. Учні 5-6 класів побували на
екскурсії за маршрутом Холодний Яр - Суботів - Чигирин. Вибір маршруту
був не випадковим, адже існують місця, в яких має побувати кожен
свідомий українець, щоб зануритись у історичне минуле, долучитись до
витоків героїзму і подвижництва українського народу.
Подорожуючи до Холодного Яру, дивувались енергетиці Чигиринщини, її
здатності народжувати героїв. Таких як Максим Залізняк - отаман
народного повстання Коліївщина. Відіграла свою історичну роль у
визвольній боротьбі й Холодноярська Січ, яка стала головною базою для
гайдамаків. Тут шукав натхнення Тарас Шевченко для описанні епохальних
подій в поемі "Гайдамаки".
У порівнянні з такими гігантами духу абсолютно логічним видавалось
існування "1000-літнього дубу Максима Залізняка", обхват стовбура якого
9 м, а висота крони більше 30 м. Якби ж він дійсно умів
говорити… Але стовбур красномовно ділився через свій вигляд
тим, що довелось пережити. Лише громовиці шість раз вражали стовбур, не
кажучи вже про людей.
Сказати, що цей дуб величезний - це не сказати нічого. Його вдається
обхопити лише сімом дорослим чоловікам. Його люблять і шанують як
місцеві мешканці, так і туристи, адже цей дуб є патріархом українських
лісів і одним із природних чудес України.
По одним джерелам 1000 літній, по другим 2000 літній дуб багато чого
побачив за своє довге життя. Під ним збиралися на нараду козаки,
зверталися до громади Богдан Хмельницький та Максим Залізняк. Під ним
гострили зброю гайдамаки. Та чистили гвинтівки партизани… Зі
слів робітників парку, дуб має позитивну енергетику, якою щедро
ділиться з всіма, хто до нього торкається. Не втримались і ми,
доторкнулись до величного дерева. Постояли якусь хвилину, подумали про
сотні років, прожиті ним і рушили далі.
Урочище Холодний Яр – унікальна місцина, що приховує в собі
загадки багатьох сторінок історії України: козацька доба, визвольна
боротьба, Коліївщина, Холодноярська республіка, партизанський рух. За
кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх
тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в
Україні.
Далі дорога виводить до відомого в православному світі Мотронинського
монастиря.Колись цей монастир був центром православ'я та осередком
гайдамацького повстання. Відбудований, оновлений, він гордо височіє
серед полів, які належать монастирській общині. Це місце відвідує багато
людей, що видно по великій кількості машин на узбіччі асфальтівки, яка
з’єднує монастир з найближчими
селами. На галявині біля дороги
розміщений пам’ятник склику –
«барабану», за допомогою якого оповіщалися місцеві
села про такі важливі події, як загальні збори, напад ворогів,
повстання.
Поруч з Мотронинським монастирем розташований Гайдамацький ставок, який
століттями беріг таємниці. Легенди розповідають, що тут гайдамаки
святили свою зброю. В 1968 та 1995 роках тут проведено благоустрій і на
дні ставка було знайдено багато ножів, списів, люльок, кресал та інших
речей і зброї гайдамаків.
Хто б не приїздив до Суботова, його обов’язково ведуть до
«Трьох криниць», що розташовані у південній частині
села в глибокій балці, яка має назву «Качалка». Їх
площа — 3,0 га. Зараз вони є пам’яткою
Національного історикокультурного заповідника
«Чигирин». Вода в криницях чиста і приємна на смак.
Але «Три криниці» є і пам’яткою історії,
тому що їх виникнення пов’язане з відомим діячем нашої
історії Б. Хмельницьким, за часів якого, за легендою, тут існував
козацький шпиталь. Багато легенд ходять в народі про «Три
криниці». Ось одна з них...
"Добре побив шляхту Богдан на Жовтих водах. У тій грізній січі ледь
живими залишилися три найхоробріші козаки з Богданового війська. Що то
за відважні витязі були - кожен проти ворожої сотні бився. Відшукав
Богдан на полі брані зранених своїх побратимів. Підняв їх закривавлені
тіла з землі. Поцілував кожного і наказав поранених негайно везти до
Суботова, де гетьман планував створити госпіталь.
І подалися вершники до Тясмину. На ранок другого дня вони вже минули
Замкову гору. На бугрі біля Суботова зустрівся їм дідусь. Зупинив
вершників. Розповіли вони йому про наказ гетьмана. А ранені стогнали,
просили пити. У глибокій балці напоїв старий поранених джерельною
водою.
Знався дідусь на лікарських травах, збирав цвіт, корінці. Настояв їх на
джерельній воді, все поїв трьох козаків. Тією ж водою обливав рани, що
швидко зарубцьовувалися.
І вирвав старий хоробрих витязів з обіймів смерті. Швидко одужали вони
і, коли сідали на коней, подякували дідусеві. Незабаром після нової
великої перемоги повернувся Богдан Хмельницький до Суботова. І приїхали
з ним ті три славних козаки. Знайшли дідуся, низько вклонилися йому до
ніг.
А потім спустились в балку і кожен викопав біля життєдайного джерела
невеличку криничку, обклав її білим каменем. Так і стоять вони донині -
свідки давніх героїчних подій".Місцеві жителі доповнюють легенди про
«Три криниці». Вони кажуть, що кожен, хто перший
раз відвідав пам’ятку, повинен вмитися або попити джерельну
воду. Дівчатам вода дає вроду, а хлопцям — силу, щоб захищати
свою Батьківщину!
У цих місцях над Дніпром зароджувалося козацтво. Тут знаходиться перша
козацька столиця - Чигирин - столиця держави Богдана Хмельницького. Тут
і тихий Суботів - маєток і могила великого Хмельницького. Ми знаємо це
місце по 5-гривневій купюрі - силуету священної для українців
Іллінської церкви. У Суботові була резиденція Богдана Хмельницького,
звідси почалася Визвольна війна, тут же великий гетьман спочив і був
похований. Руїни палацу Хмельницького та Іллінська церква, де покоївся
прах гетьмана - зриме нагадування про велику епоху пробудження України.
У наші дні Чигирин - історико-культурний заповідник, відреставрований з
особливою турботою. Музейний комплекс на Замковій горі, пам'ятник
археології та стародавньої фортифікації часів Богдана Хмельницького та
Петра Дорошенка. Спочатку відвідали музей Богдана Хмельницького, за
вишуканістю та змістовністю експозицій якого проглядались любов і
пошана до героїки козацької епохи. Поряд з предметами побуту - одягом,
посудом і дитячими іграшками красується зброя та бойові трофеї козаків.
Шанувальникам зброї є на що подивитися в цьому музеї. От хоча б сокира,
на якій кожна зарубка - вбитий цією сокирою ворог.
Підйом на Замкову гору додав розуміння між фізичною підготовкою усіх
нас та наших предків. Адже на бастіоні Дорошенка вони доблесно
відбивали ворожі атаки, що потребувало міцного здоров'я та
витривалості.
Словом, оглянутого вистачило для обговорення на увесь зворотній шлях.
Впевнені, що після екскурсії для кожного її учасника слова Чигирин,
Суботів, Холодний Яр уже не просто географічні назви, а одна з
найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні.
